Розмова із головним тренером БК «Київ» Сашею Обрадовічем відбулася після другої чвертьфінальної гри киян із французьким «Шоле», в якій «вовки» здобули яскраву перемогу, й була присвячена не лише виступам в Єврочелленджі, а й подальшим планам і перспективам команди.
Сашо, вітаю з фантастичною перемогою. Ви виглядаєте щасливим, але також і виснаженим.
Як і мої гравці… Під час кожної гри та тренування залишаєш на майданчику часточку себе. Кожного разу додаються зморшки. Але без такого ритму життя, без такого тиску не можу себе уявити, адже я так багато грав на найвищому рівні, тому подібний стрес уже став звичкою. Головне, отримувати справжнє задоволення від таких перемог як сьогодні.
Ви програвали 18 очок, але зуміли переломити хід поєдинку. Що сказали гравцям, як надихнули?
Небагато тут можна й сказати. Щоб не здавалися, щоб стали грати в більш простий баскетбол у нападі, щоб агресивніше атакували суперників у захисті. Ми впоралися, збили їх з пантелику, постійно міняючи захист – це нам дуже допомогло й принесло результат. Також ми чекали, щоб у суперників зменшився відсоток влучань з гри, адже так, як вони закидали у першій половині, не може таланити всю гру. А коли почнеш промахуватися, дуже важко знову знайти свій ритм. Я дуже задоволений тим, як ми з цього скористалися.
Коли ви почали наздоганяти суперників, здавалося, що це відбулося завдяки швидкому нападу. Але, в той же час, у деяких епізодах гравці сповільняли темп гри. Якою була Ваша інструкція?
Наразі немає сенсу аналізувати це. В будь-якому випадку, ми знайшли свою гру й досягли результату. Прийняли наприкінці поєдинку дуже правильні рішення. Ми непогано влучали з дальньої дистанції, і це надало нам упевненості. Саме таку модель гри ми маємо продемонструвати у третьому матчі, тоді, можливо, в нас з'являться шанси.
Сашо, Ви дуже часто мені кажете, що необхідно бути реалістом у тій ситуації, в якій опинився «Київ». Шанси на те, що ви закінчите регулярний чемпіонат на першому місці мінімальні, нижче другого вже також не опуститеся. Чого можна очікувати від Вашої команди у п’яти іграх, що залишилися?
Нам потрібно вигравати, щоб не втратити ритм. Але, водночас, я маю знайти спосіб надати ігровий час молоді, яка на такому рівні ще ніколи не грала. В суботу проти «Полтави» нам буде важко – треба розподілити ігровий час та уникнути травм.
Як Ви плануєте підготувати гравців до гри у середу та які шанси на перемогу?
Я ніколи не відповідаю на запитання про те, які шанси: чи, приміром, 51 відсоток чи, скажімо, 60. Це смішно. Результат гри залежить від багатьох факторів, фаворит може змінюватися як під час підготовки до гри, так і перед самою грою або навіть під час гри. Хтось отримує травму, у когось не йде гра. Найголовніше для нас – залишитися здоровими. Якщо ми потрапимо до Фіналу Чотирьох, це буде дуже, дуже великим успіхом для нас. Але нашим суперникам також буде важко – вони будуть під тиском. Я сподіваюся, що ми не будемо деморалізовані їх підтримкою та не наробимо таких помилок, як у першому матчі. Тому будь-хто може перемогти.
У п’ятницю завершується термін подачі дозаявок на участь у Суперлізі. Які шанси, що ви підсилитеся?
Я сподіваюся, що високі. Якими б не були завдання перед клубом, нам потрібен хтось з досвідом, хтось, хто просто увійде в ротацію. Назвати нікого не можу, тому піду додому та розпочну шукати кандидатів.
А самому не хочеться допомогти команді?
Ні, ні, я – тренер, і вже ніколи не зіграю.
|